Сторіччя з дня народження Героя Радянського Союзу В. В. Крикливого

3 березня в Сокиринському професійному аграрному ліцеї відбувся національно-патріотичний захід  з нагоди 100-річчя з дня народження Героя Радянського Союзу Василя Васильовича Крикливого «Героїв подвиги безсмертні». Активну участь у підготовці та проведенні взяли участь учні : Атаманенко О., Полковніченко Я., Радюкевич М., Дребенцова А., вокальний чоловічий ансамбль під керівництвом Марйохи П. М. та вихователя Бурки Н. М., викладачі Павленко В. М., Гавриш С. М., заступник директора з НВих.Р Стеценко К. І., музичне оформлення підготував інженер-електронік Христенко О. В. 

На захід були запрошені рідні Крикливого В.В. (дочка, внуки, правнуки), учні Сокиринської ЗОШ, а також ті, хто пам’ятав відважного воїна за життя, це: бувший воєнком Срібнянського РВК Москвітін М.В, ветеран праці, колишній викладач ліцею Самойленко Г.С., директор ліцею Купрієнко М.П., якому пощастило на початку своєї трудової діяльності працювати поряд з Героєм. Автор сценарію і презентації по темі керівник музею Савченко В.Г.

Все менше нас, прибульців із війни,
Все глибші наші спомини і думи.
Ми все частіше чистим ордени
І довше носимо старі костюми.
Все швидше хвиля у Дніпрі сплива,
Все ближче ми до володінь природи,
Нас більше втомлюють гучні слова,
Аніж колись із краю в край походи.

ХХІ століття. Усе далі й далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни. Але ніколи не згасне пам'ять про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для нашого щастя. Серед учасників цих подій багато і сокиринчан. З майже 500 односельчан, що пішли воєнними дорогами – 270 залишилось навіки молодими. Їх імена викарбувані на мармурових плитах, у центрі села.

Серед тих, хто повернувся живими – всі мали бойові нагороди, наприклад: орденом «Червоної Зірки» нагороджено 19 чоловік, орденом «Слави» – 8, орденом «Вітчизняної війни» – 8, орденом «Бойового Червоного Прапора» – 1, медаль «За відвагу» отримали 27 сокиринчан, а Вовнянко Василь Іванович нагороджений двома Срібними Хрестами Республіки Польщі.  Два уродженці села Сокиринці удостоєні  найвищого звання - Героя Радянського Союзу, це: Ткаченко Андрій Григорович і Крикливий Василь Васильович

3 березня 1915 р. у родині Крикливого Василя Павловича та його дружини Анастасії Михайлівни народився хлопчик, якого назвали на честь батька Василем. Дитячі роки хлопця проходили, як і в більшості сільських дітей: босоноге дитинство, постійні нестатки. В 12 років Василь пішов до школи. Від важкої праці захворів батько і помер у 1929 році. Мати не в змозі була забезпечити навчання хлопця, він залишив школу і пішов працювати у новостворений колгосп на рядові роботи.

 11 листопада 1937 року був призваний на військову службу Прилуцьким РВК. Перше бойове хрещення Василь Васильович отримав у бою за озеро Хасан (серія збройних зіткнень в 1938 році між Японською імперією  та  Радянським Союзом  через суперечки про приналежність території біля озера Хасан).

12 липня 1941 року Крикливий Василь Васильович призваний Срібнянським РВК на військову службу на посаду автомеханіка 21 окремого автомобільного батальйону Приволжського Військового округу.

Найважчим етапом наступу 1943 року було форсування Дніпра, правий берег якого повністю був переобладнаний в неприступний вал. В одному з боїв за Дніпро відзначився Василь Васильович Крикливий, за що і був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням Золотої Зірки Героя та Ордена Леніна. Після демобілізації Василь Васильович повертається в рідне село, до мирної праці.  Спочатку працював начальником Срібнянської автоколони. З 1965 року переходить на роботу в місцевий колгосп імені Димитрова водієм. Де б не працював Василь Васильович, але в кожній своїй справі від відзначався точністю, вимогливістю, старанним виконанням завдань. Це був надійний товариш, мудрий наставник.

Але фронтові рани, хвороби дають про себе знати. На 70-му році зупиняється життя відважного артилериста, Героя – Василя Васильовича Крикливого. Помер Крикливий В. В. 23 березня 1984 року. У сільському Будинку культури, щоб кожний бажаючий мав змогу попрощатися з мужнім односельцем, було встановлено труну з тілом Василя Васильовича Крикливого.

Ми хочемо без воєн жити.

Хай буде мир на всій землі.

За мир, щоб сміятись!

За мир, щоб трудитись!

За мир, щоб троянди цвіли,

Щоб жито буяло і діти росли!