Понеділок, 23.09.2019, 01:08
Головна Реєстрація RSS
Вітаємо Вас, Гість
Пошук
Наш блог
Карпенко Роман Іванович
Майстер виробничого навчання
Павленко Віталій Миколайович
Викладач історії та правознавства
Гавриш Віктор Володимирович
Майстер виробничого навчання
Сотченко Володимир Васильович
Майстер виробничого навчання
Гавриш Світлана Михайлівна
Викладач математики та фізики
Архів записів
Головна » 2015 » Листопад » 17 » Рух опору в Україні
09:16
Рух опору в Україні

Тема.             Рух Опору в Україні.

Мета: спираючись на карту та інші джерела інформації, показувати на карті території, де відбувались події Другої світової та Великої Вітчизняної війн і розгортався Рух Опору; на основі різних джерел інформації: описувати героїчні події Великої Вітчизняної війни; характеризувати та порівнювати діяльність національного та партизанського антифашистських рухів, давати їм власну оцінку; порівнювати різні точки зору щодо діяльності ОУН і УПА за часів війни, давати їм власну оцінку; складати характеристики та політичні портрети видатних українських полководців та героїв війни.

Тип уроку: комбінований

Основні поняття і терміни: рух Опору, партизани, похідні групи, «Поліська Січ», ОУН, УПА, Армія Крайова, Армія Людова, підпілля, каральні акції, Центральний штаб партизанського руху, Український штаб партизанського руху, рейди, «рейкова війна».

Основні дати: червень 1941 р. — початок розгортання радянського партизанського руху; 30 червня 1941 р. — проголошення у Львові ОУН(Б) Акту відновлення Української держави; травень 1942 р. — створення Українського штабу партизанського руху; 14 жовтня 1942 р. — створення УПА.

 

ХІД УРОКУ

I.    Організаційний момент уроку

II.    Перевірення домашнього завдання

Бесіда

1.    Охарактеризуйте суть окупаційного режиму в Україні.

2.    Поміркуйте, до яких наслідків міг би привести такий «новий порядок».

3.    Хто такі колабораціоністи?

Фронтальне опитування.

1. Що таке «новий порядок»?

2. На які територіально-адміністративні одиниці була розчленована Україна?

3. У плані «Ост» зазначалося: «Україна — найродючіша область Європи. Її завдання — постачати продукти харчування та сировину новій Європі». Яким чином окупанти здійснювали ці плани?

4. Яку політику у сфері освіти здійснювали окупанти?

5. Схарактеризуйте відмінності окупаційної політики в різних регіонах України.

 

III.    Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Залита кров'ю, окупована Україна не скорилася ворогу. По всій її території зростав і зміцнювався могутній визвольний рух.

Робота з терміном

Рух Опору — це боротьба поневолених народів проти окупантів.

— А чи мав український Рух Опору якісь особливості, котрі відрізняли його від Руху Опору в інших державах, зокрема в СРСР? Саме це питання ми з'ясуємо на сьогоднішньому уроці.

IV.    Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Радянський підпільний та партизанський рухи

 

1.  Розгортання руху Опору та його течій в Україні.

Причини розгортання руху Опору.

  • Окупація батьківщини загарбниками.
  • Жорстокість окупаційного режиму.
  • Цілеспрямована діяльність радянського керівництва з організації руху Опору на окупованих територіях.

Форми діяльності руху Опору.

1. Пасивні:

  • різноманітна допомога партизанам;
  • відмова співпрацювати з окупаційною владою;
  • саботаж заходів окупаційної влади;
  • а) випуск неякісної продукції;
  • б) зрив поставок продовольства для окупаційної армії;
  • в) ухилення від робіт тощо.

 

2. Активні:

  • партизанський рух;
  • діяльність підпілля:
  • а) диверсійна діяльність;
  • б) пропагандистська діяльність.

Джерела формування партизанських загонів.

  • Залишення в тилу ворога спеціально сформованих загонів.
  • Окремі солдати і підрозділи, що опинились в оточенні і не мали змоги прорватися для з’єднання з фронтовими частинами.
  • Окремі громадяни, які не були призвані до армії, але були здатні носити зброю і за своїми переконаннями і бажанням готові були вести партизанську боротьбу.
  • 4.Примпусове залучення, іноді під страхом смерті.

2. Український національно-визвольний рух в 1941-1942 рр.

Робота з документом

Акт відновлення Української Держави

Львів, 30 червня 1941 р.

1. Волею українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бендери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України.

Організація Українських Націоналістів, яка під проводом її творця і вождя Євгена Коновальця вела в останніх десятиліттях кривавого московсько-більшовицького поневолення завзяту боротьбу за свободу, взиває увесь український народ не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Українська Суверенна Держава.

Суверенна Українська Влада запевнить Українському Народові лад і порядок, всесторонній розвиток усіх його сил та заспокоєння його потреб.

2. На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядковується Українському Національному Урядові, що створиться в столиці України – Києві з волі українського народу.

3. Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-соціалістичною Великонімеччиною, що під проводом адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації.

Українська Національна Революційна армія, що творитиметься на українській землі, боротиметься далі спільно з союзною німецькою армією проти московської окупрації за Суверенну Соборну українську Державу і новий справедливий лад у цілому світі.

Хай живе Суверенна Соборна Українська Держава! Хай живе Організація українських Націоналістів! Хай живе Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бендера!

Слава Україні! Героям Слава!

Ярослав Стецько,

в.р. Голова Національних Зборів

Запитання до документа

1.   Яке ваша перше враження про документ?

2.   Які основні ідеї закладені в документі?

3.   Яка мета проголошення даного Акту? Чи досяг він своєї мети

 

3.  Характеристика течій руху Опору.

Робота за підручником.

Скласти тези за такими темами.

Варіант 1

«Розгортання, періодизація, організаційне оформлення радянського партизанського і підпільного рухів».

Варіант 2

«Розгортання, періодизація, організаційне оформлення націоналістичного партизанського і підпільного рухів».

Таб.: Течії Руху Опору в Україні (1941-1944 рр.)

Течії

Радянський   

 

Націоналістичний   

 

Польський

Мета 

 

Визволення від загарбників.

Відновлення радянської влади

 

Відновлення української держави           

 

Відновлення польської держави, повернення західноукраїнських                                                                                                               земель до складу Польщі

 

Організаційне оформлення

 

1941-1942 рр. партизанські загони, з`єднання; радянське підпілля (3500 підпільних організацій і груп)   

 

похідні групи (1941  р.), “Поліська Січ” (1941 р.), УПА(листопад 1942 р.) та інші загони, підпілля ОУН          

 

1941-1942 рр. Армія Крайова, Армія Людова, батальйони хлопські

 

Чисельність

200-600 тис.  

 

50-200 тис. (похідні групи– 5 тис.)          

 

10-20 тис.

 

Командири  

 

С.Ковпак, О.Сабуров, О.Федоров, М.Наумов. Очолював штаб партизанського руху в Україні – Т.Строкач.    

 

Командир “Поліської Січі” – Тарас Бульба-Боровець.

 

Командуючі УПА: Дмитро Клячківський (Клим Савур), Роман Шухевич (Тарас Чупринка).   

 

Командуючий Армії Крайової – Бур Комаровський

 

Основні райони дій

Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина      

 

Волинь, Галичина, українське Полісся

Волинь, Полісся

 

 

Дати відповіді на запитаннями.

1. Які течії руху Опору існували в Україні в роки війни?

2. Коли був проголошений Акт відновлення Української держави?

3. Коли було створено УПА?

4. Коли було створено український штаб партизанського руху, хто його очолив?

5. Назвіть найвідоміших командирів радянських партизанських з’єднань, що діяли в Україні.

Заповніть пропуски  в історичному тексті

  1. Таким чином, рух Опору в Україні в роки Другої світової війни поєднував у собі боротьбу як проти … …, так і за відновлення  … … . Радянський і  … партизанський та підпільні  … наближали час перемоги. Однак вони залишалися на різних політичних позиціях, тому радянські війська і  … та  … перебували в стані відкритої війни, що послаблювало … … .
  2. « Акт відновлення Української держави» ( від 30 червня 1941 р.)

«Волею українського народу Організація … Націоналістів під проводом Степана … проголошує відновлення Української Держави».

Розташуйте терміни і поняття , що стосується історії України періоду Другої світової війни , у хронологічній послідовності :

А) Український штаб партизанського руху;

Б) радянізація;

В)Українське Державне Правління;

Г)пакт Ріббінтропа – Молотова;

Д) «Східний вал».

Позначте історичне поняття , що його значення розкриває логічна добірка ілюстрацій :

  

 

А) голокост;

Б)рух Опору;

В) колаборараціонізм ;

Г) « новий порядок»;

Д)план«Барбаросса»

 

 

Співвіднесіть дати з подіями.

А  Листопад 1939 р.    1  партизанські з’єднання під командуванням

С. Ковпака та О. Сабурова здійснили рейд Правобережною Україною

Б  липень 1942 р.                   2  Західну Україну включено до складу УРСР

В  жовтень 1942 р.      3  визволення Києва від окупації

Г  листопад 1943 р.     4  територія України повністю окупована німцями

                                      5  Акт відновлення Української держави.

 

 

 

 

 

Акт відновлення Української Держави

Львів, 30 червня 1941 р.

1. Волею українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бендери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України.

Організація Українських Націоналістів, яка під проводом її творця і вождя Євгена Коновальця вела в останніх десятиліттях кривавого московсько-більшовицького поневолення завзяту боротьбу за свободу, взиває увесь український народ не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Українська Суверенна Держава.

Суверенна Українська Влада запевнить Українському Народові лад і порядок, всесторонній розвиток усіх його сил та заспокоєння його потреб.

2. На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядковується Українському Національному Урядові, що створиться в столиці України – Києві з волі українського народу.

3. Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-соціалістичною Великонімеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації.

Українська Національна Революційна армія, що творитиметься на українській землі, боротиметься далі спільно з союзною німецькою армією проти московської окупрації за Суверенну Соборну українську Державу і новий справедливий лад у цілому світі.

Хай живе Суверенна Соборна Українська Держава! Хай живе Організація українських Націоналістів! Хай живе Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бендера!

Слава Україні! Героям Слава!

Ярослав Стецько,

в.р. Голова Національних Зборів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Батюк Яків Петрович (*12 травня 1918, с. РижаниВолодарськ-Волинський районЖитомирська областьУРСР — 7 вересня1943 року, м. НіжинЧернігівська областьУРСР) — керівник Ніжинської підпільної комсомольсько-молодіжної організації під час Німецько-радянської війни, адвокат, інвалід першої групи з дитинства, член ЛКСМУ (комсомольська організація в УРСР); Герой Радянського Союзу (1965, посмертно).

Підпільницька діяльність

Після початку Великої Вітчизняної війни, коли стало зрозуміло, що німці скоро будуть в місті, райком комсомолу порекомендував залучити адвоката Батюка до підпільної роботи. 13 вересня 1941 року, через два з половиною місяці після початку війни, Ніжин було окуповано німецькими військами. В умовах окупації Батюк починає утворювати підпільну організацію. На початку 1942 року він влаштовується на роботу директором в артіль по виробництву канатів. Тут він уважно вивчає робітників, знаходить серед них єдинодумців, приводом для запрошення їх додому, щоб уникнути зайвих підозр, стало прослуховування патефона. Таким чином Батюком була створена група для здійснення диверсій. Приймаючи від окупаційної влади замовлення на кінську упряж, підпільники обробляли готові вироби спеціальним хімічним розчином, який був підготовлений самим Батюком. Коли така оброблена упряж промокала від дощу чи поту, хімічні речовини викликали подразнення шкіри коней і вони вже не могли виконувати свої функції. Такої упряжі було виготовлено близько 9 тисяч комплектів.

Незабаром німецька адміністрація вирішила приєднати артіль до інших підприємств, щоб таким чином позбавити її самостійності. Це завадило б підпільникам продовжувати диверсійні акції. Тому Батюк організував протест робітників, але його після цього звільнили з посади. У відповідь на це він ще з більшою наполегливістю взявся за створення підпільної організації. За допомогою свого батька, Петра Івановича Батюка, йому вдалося роздобути друкарську машинку і обладнання для виготовлення листівок. Разом з молодшою сестрою Євгенією він створив явочну квартиру для зустрічей з надійними друзями. Знайомий залізничник Микола Конопат приніс радіоприймач. До підпільників приєдналися Віктор Безглуздо, Єфросинія Мотилева, Іван Могильний, Микола Шуст, Михайло Ткачов. Була створена перша група патріотів із сімнадцяти юнаків і дівчат.

Співпраця з партизанами

Дізнавшись про існування в ніжинських лісах партизанського загону, Батюк в березні 1942 року зумів пробратися в нього, зустрівся з його командиром, секретарем Носівського підпільного райкому партії Михайла Івановича Стратилата. Вони намітили чіткий план дій, на основі якого підпільники розгорнули агітаційно-пропагандистську роботу серед населення. Яків Петрович диктував відозви: одні до жителів Ніжина та інші — до поліцаїв, і ці листівки у друкованому та рукописному варіантах розвішувалися в публічних місцях. У них були зведення Радінформбюро про події на фронтах, розповідалося про знущання фашистів над мирними жителями. Крім цього, члени підпільної організації Батюка розповсюджували серед населення газети та листівки, які скидали радянські літаки на територію розташування партизанського загону «За Батьківщину!», виявляли місця дислокації фашистських військових підрозділів, маршрути їх пересування, наявність і кількість озброєння. Всі ці дані передавалися партизанам.

Підпільна організація направила в ряди партизанського загону майже 60 осіб, зокрема 15 військовополонених, що працювали в німецькому шпиталі, передали близько 150 гвинтівок, тисячі патронів, гранати, навіть кілька авіабомб. Медикаменти партизани також одержували від членів підпільної організації — завідувача аптекою Олександра Богдана, працівниці шпиталю Віри Смолянчук, лікаря Опанаса Афоніна. Частина ліків вдалося роздобути в Києві, Кривому Розі, куди Батюк посилав своїх людей з підробленими документами. Здобувши досвід організація зайнялася і диверсіями. Знищили телеграфно-телефонну лінію зв'язку Ніжин — Бахмач, пустили під укіс вантажний потяг.

Викриття та вбивство підпільників

Гестапо через свого агента-провокатора, який втерся в довіру до підпільників, вдалося вийти на слід ніжинських патріотів, і 25 серпня 1943 року більшість членів комсомольсько-молодіжної організації на чолі з Я. П. Батюком було заарештовано. Тільки невелика група зуміла вибратися з міста і приєднатися до партизанського загону.

Більше 10 днів молодих підпільників та їх керівника Батюка Я. П. катували в гестапівській в'язниці, але фашисти так і не змогли зломити їхнього духу. У ніч з 6 на 7 вересня 1943 року двома вантажними машинами всі 26 заарештованих підпільника були вивезені до залізничної станції, де біля зруйнованої водокачки вони були розстріляні. А через вісім днів, 15 вересня 1943 року в Ніжин увійшли радянські війська.

Вшанування пам'яті

Тіла підпільників перепоховані на Центральному (Троїцькому) кладовищі міста. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965року Батюк Яків Петрович посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Також нагороджений орденом Леніна (посмертно).

Іменем Я. П. Батюка названі вулиця в місті Ніжині, де також встановлено бюст та Київський будинок культури Українського товариства сліпих. Скульптурний портрет Я. П. Батюка виконаний на меморіальному знаку на честь 108 викладачів, співробітників, студентів Київського Національного Університету імені Т. Г. Шевченка, загиблих у боях за Батьківщину у Великій Вітчизняній війні 1941-45 років, який встановлений 9 травня 1975 на фасаді Головного корпусу університету (скульптор М. П. Міщук, за участю скульптора Галини Кальченко, архітектор А. Ф. Ігнащенко). У Ніжині, на будинку де розташовувався штаб підпільників, установлена меморіальна дошка. На місці розстрілу — пам'ятний знак.

У 2010 році виходить у світ книга Яків Петрович Мінгазутдінова О. Ф.,яка детальніше за книгу Шатрова розкриває діяльність Якова Батюка.

 

 

Категорія: Павленко Віталій Миколайович | Переглядів: 462 | Додав: Pavlenko | Рейтинг: 0.0/0
Конструктор сайтів - uCoz